Трилер на грані фантастики. Школа № 4

Сьогодні в мене день почався майже як завжди. Лише потрібно було їхати в іншу школу  і не давати уроки, а просто розповісти про те, як треба створювати блог і для чого це потрібно. Ми заздалегідь домовилися зі вчителькою, о котрій мені краще приїхати, що буде підготовлений комп’ютерний клас, і що, не менш важливо, буде майже весь клас, якому я це все буду розказувати та показувати.

Цікавості почалися ще до того, як я потрапила до школи. Дуже добре, що в мене є звичка приїжджати заздалегідь, бо вхід до школи я шукала більше п’яти хвилин, я навіть не була остаточно впевнена, що це школа, але стадіон стверджував протилежне. Отже, запитавши якусь дівчину я таки знайшла вхід. Але перед тип, як потрапити до 15 кабінету, мені довелося двічі запитувати вже у школі, де ж він знаходиться, сама б  я блукала ще щонайменше хвилин 7 точно. Врешті решт, коли я потрапила до 15 кабінету, поговорила з вчителькою, з якою раніше домовлялась про зустріч, мене познайомили вже з іншою вчителькою, до речі також Оленою Володимирівною, яка є класним керівником 10 класу і вчителем української мови та літератури.

Врешті решт, коли я потрапила до комп’ютерного класу, я зрозуміла, що пригоди продовжуються. Тамошні комп’ютери дууууже старі, я їх ще називаю великими калькуляторами. Принесли ноутбук та проектор, але екран не можна було принести з іншого кабінету, бо він був зачинений, а ключ не могли знайти. Але в цьому була і моя провина, бо я не попередила про те, що зі мною буде презентація і її треба б дивитися на великому екрані. Але не дивлячись на всі ці негаразди, ми продивилися презентацію і декому я її скинула на флешки.

Потім з1ясувалося, що інтернет є лише на одному комп’ютері, який після кожного переходу на іншу сторінку писав «У вас закончилась лицензия, продлите ее или…». Жах просто. Однак я змогла показати свій блог, блоги Олени Анатоліївни, показала як треба писати публікації. Потім з’ясувалося, що інтеренет є ще на декількох «великих калькуляторах» і дехто  навіть одразу створив блог.

Що мені сподобалося, це те, що учні мене уважно слухало і відповідали на питання. Я як могла закликала їх створювати блоги, і мені здається, що хтось відгукнеться на мої заклики.

Загальна оцінка проведеного дня – відмінно, я дуже дякую Олені Володимирівні та її чудовому 10 класу. Який мене уважно слухав і можливо деякими своїми ремарками допомагав мені.